Вагітність заради дитини - рідкість?

Не кожна жінка зможе зізнатись, перш за все самій собі, що насправді не хоче вагітніти, хоча всі від неї цього очікують –чоловік, батьки, родичі, та й колеги по роботі вже давно шепочуться за спиною. Якщо вірити статистиці, то лише 6 % жінок прагнуть завагітніти заради самої дитини, в той час як 24,5 %вагітніє заради того, щоб відповідати соціальним очікуванням.В наш час все частіше люди хочуть отримувати щось від життя. Хочу дитину –замість хочу бути мамою, хочу заміж –замість хочу бути дружиною. За всіма цими тонкощами мови стоїть відношення людини до життя. В однієї людини слоган життя: я для когось, а в іншої –хтось для мене. Людині, яка мріє побільше всього мати завжди буде чогось не вистачати для повного щастя. Сьогодні в кабінеті психолога вже не так і рідко звучить запит:,, Що мені робити –чоловік хоче дитину, а я не хочу. Так, мені тридцять років, йому 35…” Звичайно, не всі з таким питанням йдуть одразу до психолога. Якийсь час таким жінкам доволі комфортно жити: повний матеріальний комфорт і не потрібно ні про кого, крім себе коханої, піклуватись. Але згодом в душі починає з'являтись якась пустота,яка з плином часу перетворюється в своєрідну духовну пустелю, яка може поглинути жінку. І от раптом,тихо і непомітно приходить та мить, коли жінка чесно мусить відповісти сама собі на питання:,, А що ж врешті-решт відбувається в моєму житті?” Комусь в цей нелегкий час вибору допоможе спілкування з духівником, комусь консультація психолога. А комусь, можливо,гарна книга.

Нещодавно почала читати відомий бестселер Ґілберт Елізабет вже в українському перекладі.І натрапила на цитату, якою хочу поділитися з вами: ,,Натомість, коли мені минало двадцять вісім, потім двадцять дев’ять, і крайній термін тридцять уже маячив переді мною, мов смертний вирок, я зрозуміла, що геть не бажаю вагітніти. Все чекала, що ось настане мить, коли мені захочеться дитину, але вона ніяк не наставала. А я таки добре знаю, що це –прагнути чогось по-справжньому, повірте. Знаю, як воно – відчувати бажання всередині себе. Втім його там не було. До того ж мені в’їлися в пам'ять слова моєї сестри, коли вона годувала грудьми свого первістка: мати дитину –це як зробити собі тату на обличчі. Ти мусиш бути стовідсотково впевнена, що це саме те, чого ти насправді хочеш..."