Не намагайтесь рятувати людей. Їм зручно знаходитись там,
де вони знаходяться.
Жінка все життя ,,будувала” свій бізнес. Непогано заробляла, гроші вкладала в освіту дітей. Правда, не
питала в них їхньої на те згоди. ,,Я мама і я краще знаю, в який інститут тобі поступати. Гроші
ж на навчання я даю!” В п’ятдесят років бізнес раптово був зруйнований. Діти пороз’їзджались
по світу: їм набридло жити за маминим сценарієм. Жінка відмовляється щось
змінювати в житті. Очікує, що діти повинні нею опікуватись і вирішувати всі
фінансові проблеми, але керувати, за звичкою, хоче сама.Їй зручно нарікати на невдячність дітей, які не
хочуть відновлювати і продовжувати її бізнес.
Чоловіку 40 років, а він все ще живе з мамою. Йому зручно
жалітись всім своїм знайомим:,,Та вона мені кроку не дає ступити!Пригнічує,
критикує всіх моїх знайомих жінок!” Насправді він НЕ БАЖАЄ взяти
відповідальність за своє життя.
Тридцятилітня
жінка,мама двох дітей. Чоловік добре заробляє, вона займається домашніми
справами. При цьому всім своїм видом показує яке в неї важке життя. Діти вже
дорослі, жінка могла би йти на роботу. Або найняти
помічницю. Але їй зручніше залишатись вдома, вдавати з себе великомученицю і
відчувати себе героїнею.
Молода мама
розповідає пристрасні історії про те, як то важко годувати малюка грудьми.
Потрібно дотримуватись строгої дієти, постійно бути біля дитини, зовсім немає
часу для себе. Їй це зручно, таким чином вона отримує визнання і співчуття від
оточуючих.
Чоловіку зручно зустрічатися
одразу з кількома жінками. Він вдає, що не може вибрати, що вони доповнюють
одна другу. Що вони без нього пропадуть: він їх надія і опора. Таким чином він
уникає справжньої близькості і боїться прийняти відповідальне рішення.
Жінці 50 років. І вона, і всі навколо
знають, що її чоловік вже багато років алкоголік. Їй зручно жити з таким
чоловіком, створюючи імідж щасливої сім’ї і не приймати рішень.
Зручно часом захворіти депресією
і не вирішувати нагальні питання, які ставить життя.
Зручно посилатись на те, що ви
боїтесь за мамине здоров’я і тому не можете жити так, як
вам того хочеться. ,,Мамі може не сподобатись мій
вибір, і в неї знову буде боліти голова…”
Зручно говорити, які вони злі, як
вас використовують, як знущаються над вами оті погані-препогані ,,вони’. При цьому навіть не намагатись
встановити певні границі.
Зручно жалітись на роботу, на те,
як все набридло, на мізерну зарплату і не наважитись йти у ,,вільне плавання”. Так не треба буде вчити нові
мови, отримувати нові навички, вивчати ситуацію на ринку.
Зручно звинувачувати чоловіка і
дітей в тому, що вони не допомагають з хатньою роботою. Або в тому, що вони все
роблять не так. Так можна їх контролювати.
Зручно говорити, що психологи і
психотерапевти нічим не допоможуть. Хіба зменшать вміст гаманця. Адже тоді не
буде страху зустрічі з собою справжнім, не треба буде вчитись новим звичкам.
Не заважайте цим людям. Їм так
зручно. Наразі.
А ті, кому вже незручно з цим
жити, самі будуть шукати вихід. Хтось знайде доброго духівника, комусь допоможе
психолог. А хтось прийме рішення піти на довготривалу психотерапію. Або знайде
підтримку в іншому місці.
Тому облиште цю невдячну справу
рятування тих, хто не хоче рятуватися.
