,,Використання ящика з піском ще не є терапією. Це інструмент в руках художника. Цей метод –один з багатьох , що використовується в роботі з дітьми і дорослими. Він дозволяє полегшити терапію, стимулюючи процес самопізнання, розвитку та зцілення”(Вєра Батня, терапевт піскової гри Sandplay(ISST), Латвія)

Психіка –це система, яка має здатність до саморегуляції. Згідно юнгіанського уявлення процес психічного розвитку від народження дитини спрямовується внутрішнім центром всієї психіки – Самістю. На початку життєвого шляху Самість дитини злита воєдино з Самістю матері. В цей ранній період всі потреби новонародженого задовільняються люблячою мамою. Дитина черпає з такої атмосфери любові і піклування почуття безпеки і надійності свого існування в цьому світі. До кінця першого року Самість дитини починає виділятись як самостійна цілісність, і в умовах материнської ніжності і теплоти процес відділення супроводжувався зростанням почуття безпеки. Стабілізація Самості починається між другим і третім роком життя. Самість проявляється( маніфестується) в символах цілісності. Діти цього віку часто звертають увагу на кола,м»ячі. малюють їх та ліплять. Якщо материнська любов істинна і глибока, то вона не може спричинити шкоду дитині. Ризик виникає тоді, коли має місце надмірне потурання забаганкам дитини. В цьому випадку мама за допомогою дитини задовольняє свої потреби і використовує дитину для заповнення внутрішньої пустоти. Пам’ятаєте, як в казках різних народів таку маму символізує Зла Відьма. Вона пропонує дітям щось смачненьке, щоб потім їх з’їсти. Однак, важливо розуміти, що негативні первинні стосунки не завжди пов’язані з помилками матері. Таке стається і з причин, які від неї не залежать. Наприклад, коли мама вимушена бути відсутньою фізично, або коли вона душевно хвора, або в неї післяпологова депресія, або мама дитини померла. Одним із симптомів порушених первинних стосунків є первинне почуття провини. Дитина звинувачує себе, а не оточуючий світ в тому, що її не люблять. Вона впевнена : раз мене не люблять –я погана, проклята, бо якщо би я була доброю, то мама любила б мене. Якщо порушення на цій стадії були не дуже важкі, то первинне почуття провини можна пом’якшити з допомогою піскової терапії в умовах безпечного і захищеного терапевтичного простору. Sandplay- це універсальна техніка, яка не має вікових обмежень( окрім зовсім маленьких діток, які не розуміють ,що пісок не можна їсти). Гра в піску стимулює розвиток уяви та спонтанності, що сприяє розвитку цілісної особистості. Клієнт під час сеансу Sandplay формує ландшафти, створює гори і низини, річки та моря, використовує різні символи, які є в колекції терапевта. І таким чином вкладає в простір пісочниці дуже багато своїх емоцій. В юнгіанській пісковій терапії основне завдання терапевта - створювати і втримувати вільний і захищений простір. Чому так важливі ці стосунки довіри? При певних обставинах може бути відновлена ситуація першої фази- єдності матері та дитини. Відповідальність Sandplay терапевта полягає не в тому, щоб вилікувати клієнта або позбавити його від проблем, а в тому, щоб втримувати цей захищений простір і робити його настільки безпечним і вільним, щоб міг відбуватись процес самозцілення і розвитку.